The long journey of Paper from its invention in 105 AD in China to European book printing in the XVI century ended with an informational boom on our planet, equal to which could not surpass even the Internet. When I came up with a series of pictures about artificial materials that have had a significant impact on human civilization, I knew in advance that there would be a picture about paper. But how to present it, I did not know. I did not like the attempt to make a composition

Я все своє життя обожнював в людях процес творчості, при чому не стільки як мистецтва, а скоріше як творення або створення. З ранньої юності мене цікавив шлях думки, яка перетворюється на впорядковану матерію. Наприклад, як я задумав фотографію «Будівельники», а потім реалізував це в документальну фотознімку. Сюжет про будівельників теж про створення: був пустир, а вирос будинок, в ньому почнеться безліч життів та історій, веселих та трагічних. Тому ця фотографія ілюструє креативність людських істот, і мої співвітчизники не виключення, бо українці – це будівельники. В цій фотографії є те, що

На моїй вулиці, напроти мого будинку, руйнували старий дім. Водночас у дворі моєї майстерні хтось робив капітальний ремонт. Я отримав багато вживаної деревини для опалення. Коли все було спалено, залишилися металеві речі на кшталт цвяхів різного калібру, скобів, дверних та віконних петель, гачків, замків тощо. Все це мало йти до смітника або на утилізацію. Та рука не піднялася, я роздивлявся кожну річ, уявляв людей, що їх виробили та користувалися ними. Переді мною була історія людської праці. В широкому сенсі – це історія матеріалів, винаходів, обробки. А також це історія забруднення

Один з прийомів самоорганізації, який допоміг мені стати професійним фотографом. Це про самоорганізацію. Попереджу що питань з мотивацією у мене не було. Справа не в мотивації, а в тактиці втілення ідей. На початку моєї творчої діяльності я багато знімав. Потім це все треба було обробити, надрукувати контрольки, та відібрати світлини на збільшення.Головне в цьому було, це аналіз своїх з’ьомок. Важливо було закінчити процес створення фотографії збільшеним відбитком. А з цим у мене виникали проблеми. Справа втому, що я тоді був більш перфекціоністом ніж тепер. Я хотів друкувати свої шедеври ретельно

Чому я знімаю фрукти та овочі? В мене короткозорість, цей дефект зору змушує мене, або пропонує роздивлятися деякі предмети з близької відстані. Коли я вдивляюсь в яблуко чи в буряк, в малі деталі цих витворів природи, мене охоплює якесь почуття, схоже на релігійний екстаз. Я починаю відчувати присутність вищого розуму, без якого неможливо створення цих об’єктів живої матерії. Повірити у випадкове зіткнення елементарних часток, яке згодом приводить до того, що я споглядаю навкруги, не дозволяє ні розум, ні душа. Акт фотографування – це визнання важливості об’єкта. А також бажання розділити

Напомню, что нормальным объективом считается “линза” с фокусным расстоянием равным (или близким) длине диагонали кадра фотокамеры. Такой объектив даёт масштаб изображения наиболее близкий к тому, как видит человеческий глаз. В малоформатной фотографии (24х36 мм) это 50мм, 45мм,40мм, иногда 35мм. В сленге – “штатник”, “полтинник” . Широкий угол или телеобъектив для начинающих фотографов очень привлекательны. Они дают возможность получить очень эффектные изображения. Это часто “затягивает”. Телеобъектив провоцирует фотографа работать с большого расстояния, широкоугольник “присаживает” на очень эффектную перспективу, насыщенную деталями. В этих изобразительных прелестях и кроется “западня” украшательства. Штатный объектив дисциплинирует

Перший та великий наш фотопроект – це “Українці. Початок третього тисячоліття”. Нічого новітнього з погляду світової фотографії ми не зробили. Але особисто мені цей проект був конче необхідний з різних причин. По-перше, я хотів, та навіть вважав за необхіде зафіксувати стан суспільства в тому часі та місті. По-друге, прийшов час персональної еволюції, коли я вже почав розуміти необхідність особистістної участі в соціальному просторі. По-третє, я хотів знайти рівновагу між моїм суб’єктивним поглядом та реальністю за рахунок алгоритму вибору персон, образотворчим рішенням та режисерським підхідом. Тим самим я мусив зробити персональний

Мы поселились в Осокорках и начали получать новый опыт социального взаимодействия. Наш участок размером шесть соток граничил с тремя такими же маленькими кусками земли со “скворечниками”, так мы называли дачные домики. В одном из них жила семья Николая. Малые размеры участков принуждали нас быть свидетелями чужой жизни и слышать всех соседей в подробностях. Наши заборы закрывали вид, но не звук. Николай был очень громким соседом. Первый раз мы его услышали, как только переехали в Осокорки. В тот день мы стали свидетелями душераздирающего скандала с ругательствами и угрозами. Мы готовы были

Немного истории. Я родился в государстве, которого уже не существует, сейчас живу в стране, которая только начинает свой путь к государству. Это интересное, богатое событиями и эмоциями время. Было много трагического и счастливого. Я расскажу о своей творческой жизни, а точнее, о контактах с коллегами в эпоху советского союза. Как реализовать себя, не сотрудничая с режимом? Очень непросто, ведь всё тотально подчинено его интересам. Например, такое понятие как фотовыставка существовало, но было скорее лишь вербальным и абстрактным для конкретного автора. Обычно фотовыставки были на сто процентов пафосно пропагандистскими восхвалениями коммунистической

Ця історія пов’язує фотографію, свободу духа та тіла, політику та ХАРИЗМУ. Був звичайний – незвичайний день Майдану. Наша знайома Марина Орєхова зателефонувала з пропозицією на сьогодні прийняти в нашу команду знімальну групу з берлінського телеканалу “ARTE”, тому що вони знімають фільм про мистецтво на Майдані – «Euromaidan». Звичайно, ми не були проти, сподіваючись, що їх зйомка не заважатиме нашій. Першого героя нашіх фото на цей день звали Михайло. Він колов дрова біля великого зеленого намету. На пропозицію сфотографуватися він спокійно відмовив: “Знімайте інших”. Я напружив інтелект та переконав його, що той